***
всі наші дії - поминки
по тому що не збулося
читаю те саме місце
аби збагнути
чому ранок не настає...
якщо те що відчиняється літом
відчинити зимою -
розпочнеться війна...
посіяли - то жніть!
(с.44)
***
я зліз із дерева
але на дерево
оглядаюсь...
Заблукати легко
якщо згадати все
що було...
все є зброєю
тому війна безперервна
(с.64)
***
сади цвітуть
одначе пригинайся бо й стріляють
коли не стане друзів -
не стане й ворогів...
(с.69)
(Воробйов, Микола, Скринька з прикрасами, - К.: Вид. центр "Просвіта", 2014. - 80 с.)
Якесь сумне.. І трішки рване
ВідповістиВидалитиЦе було написане до війни, і, напевно, незадовго до Революції Гідності, як передчуття...
ВідповістиВидалити