вівторок, 26 травня 2015 р.

День відкритих дверей

Буває день відкритих дверей,
і ти можеш зайти із осені в весну,
коли абрикосовий цвіт засипає доріжки,
і дорога стає схожою на чорну сукню в білий горошок.
І ти можеш завітати у свій щасливий ранок,
коли мама пече пончики з вишнями
і посипає їх цукровою пудрою.
Забрести у літній вечір,
де ви ховаєтеся під дерев’яним дашком альтанки
від крапель несподіваного дощу
й усміхнено слухаєте золоту медову музику,
мов ріку з ліхтариками,
спостерігаєте, як ходять жар-птиці,
замислено вуркочуть, нахиляють голови у різні боки,
починають пританцьовувати і злітають у повітря,
розсипаючи крилами барвисті квіти,
бо вони також чують золоту медову музикую.
У той день ти можеш помандрувати в пісню своєї бабусі,
де сяє ясна зіронька і світить місяць,
а під дубом криниця стоїть,
а в тій криниці дівча воду бере золотим відерцем,
а відерце падає, та його підхоплює козак
і подає тій дівчині разом зі своїм серцем.
Потім ти ступиш на зелену травичку,
де робить перші «туп-туп» твоя донечка
і називає себе «ЛялЯка», а песика – «бабАка»,
повітрям розсипаються дзвіночки її сміху.
Ще зайдеш до тата в кабінет маленькою дівчинкою,
сядеш йому на коліна і послухаєш казку,
яку вигадує тільки для тебе,
і малює на білому папері синьою ручкою цікавих людей.
Ти в той день підеш в обійми діда,
він дістане тобі з кишені солодку грушку 
і назве тебе своєю пташкою,
і засяє своєю усмішкою, 
і тобі стане затишно, спокійно та солодко.

Як добре, що буває день відкритих дверей.

вівторок, 17 лютого 2015 р.

Сумна історія

До неї приходив хлопець-кіт,
муркотів солодкі слова,
терся біля її ніг,
граційно вигинаючи спинку.
Та вона відштовхнула
його нестерпну м'якість.

До неї приходив хлопець-саксофон,
грав серенади під її вікном.
Та їй стало нудно від монотонних пісень,
відкинула його мрійну ніжність
й зачинила кватирку.

До неї прийшов хлопець-грім
із широкими, мов хмара, плечима,
із іскрами-очима.
І подумала, що саме він захистить
її від усіх лих, і пішла за ним.
Раптом хмара над нею нависла,
і грім загремів потужно,
і блискавка вдарила
у самісіньке її серце,
спопеляючи.

(с) Стрибуночка
17.02.2015